Katolicy na Podolu od końca XVIII do połowy XIX stulecia (przegląd dotychczasowych badań i nowe dane statystyczne)

Ks. Jan Szczepaniak

Wydział Historii i Dziedzictwa Kulturowego, Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie

Katolicy na Podolu od końca XVIII do połowy XIX stulecia (przegląd dotychczasowych badań i nowe dane statystyczne)

Catholics in Podolia from the end XVIII till the half of the XIX century (the review of previous research and new statistical data)

Abstract

In current scientific works there is lack of reliable inform­ation giving a number of Catholics living in Podolia at the end of the XVIII and in the first half of the XIX century. Numbers of believers in diocesan catalogues, which were regularly published from 1857, aside from mentioned defects of the source, permit to discover the number of believers belonging to Podolian dioceses. The data which is presented in the inspection files can help to fill the gaps in our know­ledge concerning the earlier period.

Firstly, almost general data about the number of believ­ers in parishes of Podolia, come from 1796. Using the date we can conclude that in the Podolian guberniya, within borders established in December 1796, lived from 160 to 165 thousands Catholics.

Statistical data which was collected twenty years later, and published by priest W. Marczyński shows that the Podolian guberniya was inhabited by 197,729 Catholics. The number of believers increased considerably within the following decade.

According to files drawn up after inspections carried out around 1830, the Kamienets diocese was inhabited by 232,752 believers.

First full data come from the time between uprisings around 1850. In 1849 data coming from the military statistical office was published. Information giving a number of believers in each parish, included in pre-inspection surveys from 1850, was also published. Russian data shows that Podolia was inhabited by 227,617 Catholics. Church data gives the number of 215,088 Latinists. The information is unexpected.

Looking at dynamic growth of the population of the Podo­lian guberniya and a growing number of the population of Orthodox believers one could expect that from 1820 to 1850, especially in comparison to the information originating from around 1830, the number of Catholics would increase consid­erably. The amount of the Catholics not only did not increase but even decreased. Repressions which occurred after the fall of the November Uprising such as forced displacements, de­portations, verification of the noble’s state, official rewriting of ex Uniats and their descendants to the Orthodox Church led to decrease in Polish ethos. Gaining Catholics, often against their will by the Orthodox clergy as a consequence of giving pastoral ministry, was also one of the reasons of the situation.

Key words: Kamianets-Podilskyi, Kamienets diocese, the Catholic Church in Russia, Poles in Podolia

Słowa kluczowe: Kamieniec Podolski, diecezja kamieniecka, Kościół katolicki w Rosji, Polacy na Podolu

BIBLIOGRAFIA

ŹRÓDŁA RĘKOPIŚMIENNE

Państwowe Archiwum Obwodu Chmielnickiego w Chmielnickim (PAOCh)

sygn. f. 685, op. 2, sp. 2. Wizytacje parafii i klasztorów z 1825 r.

sygn. f. 685, op. 2, sp. 3. Wizytacje parafii i klasztorów z 1826 r.

sygn. f. 685, op. 2, sp. 58. Opis kościołów z 1850 r.

sygn. f. 685, op. 2, sp. 73. Wizytacja diecezji kamienieckiej z 1852 r.

sygn. f. 685, op. 4, sp. 7. Wizytacja dekanatu bracławskiego z lat 1799– 1823.

sygn. f. 685, op. 4, sp. 21. Wizytacja klasztorów i parafii dominikańskich oraz franciszkańskich z 1824 r.

sygn. f. 685, op. 4, sp. 23. Wizytacje parafii i klasztorów z lat 1823–1824.

sygn. f. 685, op. 4, sp. 30. Wizytacje parafii i klasztorów z lat 1829–1830.

sygn. f. 685, op. 4, sp. 31. Wizytacje parafii z lat 1829–1830.

Państwowe Archiwum Obwodu Żytomierskiego w Żytomierzu (PAOŻ)

f. 178, op. 51, sp. 3. Opisania kościołów [diecezji latyczowskiej] 1797.

ŹRÓDŁA DRUKOWANE

Directorium officii Divini ac missarum dioecesis Camenecensis Podoliae in annum Christi MDCCCXIII…, Berdicov [1813].

Directorium officii Divini dioecesis Camenecensis Podoliae ac ecclesiarum in Bessarabia in annum Domini 1850, Vilnae 1849.

Directorium officii Divini dioecesis Camenecensis Podoliae ac ecclesiarum in Bessarabia in annum Domini 1851, Vilnae 1850.

Directorium officii Divini recitando sacroque peragendi pro dioecesi Camenecensi-Podoliae in annum Domini 1857, Vilnae 1856.

Marczyński W., Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gu­bernii podolskiey z rycinami i mappami, t. 1–3, Wilno 1820–1823.

Urządzenie jeneralney wizyty dyecezyi wileńskiey z roku 1830 odprawiać się powinney, Wilno 1830.

«Военно-статистическое обозрение Российской империи», издаваемое по высочайшему повелению при 1-м отделении департамента Генерального Штаба, t. 10, cz. 2: Подольская губернia, Санкт-Петербургъ 1849.

Wizyta generalna diecezji wileńskiey roku 1828, Wilno 1828.

OPRACOWANIA

Beauvois D., Trójkąt ukraiński. Szlachta, carat, lud na Wołyniu, Podolu i Kijowszczyźnie 1793–1914, tłum. K. Rutkowski, Lublin 2011.

Białkowski L., Podole w XVI wieku. Rysy społeczne i gospodarcze, Warszawa 1920.

Білик В.А., Врегулювання правового становища Греко-уніатської церкви у Правобережній Україні в кінці ХVІІІ – першій чверті ХІХ ст., „Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Серія «Історичне релігієзнавство»”, 2010, nr 2, s. 11–24.

Брук С.И., Кабузан В.М., Динамика численности и расселения русского этноса (1678–1917 гг.), „Советская Этнография” 1982, nr 4, s. 9–25.

Брук С.И., Кабузан В.М., Численность и расселение украинского этноса в XVIII – начале XX в., „Советская Этнография” 1981, nr 5, s. 15–31.

Dębiński J., Kościół katolicki w Rosji, „Studia Wrocławskie” 2012, nr 14, s. 472–487.

Дьяков В.А., Зайцев В.М., Обушенкова Л.А., Социальный состав участников польского восстания 1830–1831 гг. (по материалам западных губерний Российской империи) [w:] Историко- социологические исследования (на материалах славянских стран), В.А. Дьяков (red.), Москва 1970, s. 19–168.

Дмитрієнко М., Облікові історико-демографічні джерела з вивчення генеалогії та ряду спецдисциплін, „Історико-географічні дослідження в Україні. Збірник наукових праць” 2004, nr 7, s. 48–54.

Eberhardt P., Polska ludność kresowa. Rodowód, liczebność, rozmieszcze­nie, Warszawa 1998.

Ізяславське намісництво [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій (red.), t. 3, Київ 2005, s. 432.

Кабузан В.М., Народы России в первой половине XIX в.: Численность и этнический состав, Москова 1992.

Карпович О.В., Социально-сословный состав участников восстания 1830–1831 гг. в Минской губернии, „Вестник Московского Государственного Гуманитарного Университета им. М. А. Шолохова. История и Политология” 2012, nr 2, s. 22–32.

Kołodziejczyk D., Ejalet Kamieniecki. Podole pod panowaniem tureckim 1672–1699, Warszawa 1994.

Kumor B., Ustrój i organizacja Kościoła polskiego w okresie niewoli narodowej (1772–1918), Kraków 1980.

Легун Ю., Петренко О., Матеріали ревізійного перепису населення 1795–1796 рр. у фондах Державного архіву Вінницької області, Вінниця 2005.

Litak S., Atlas Kościoła łacińskiego w Rzeczypospolitej Polskiej Obojga Narodów w XVIII w., Lublin 2006.

Маркова О.Є., Київська губернія [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій (red.), t. 4, Київ 2007, s. 220.

Маркова О.Є., Подільська губернія [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій (red.), t. 8, Київ 2011, s. 303.

Национальный атлас России, t. 1: Общая характеристика территории, В.Ф. Хабаров, В.Е. Жуковского, А.Н. Краюхин (red.), Mocква 2008.

Osadczy W., Święta Ruś. Rozwój i oddziaływanie idei prawosławia w Galicji, Lublin 2007.

Панашенко В.В., Брацлавське намісництво [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій (red.), t. 1, Київ 2001, s. 373, 601.

Петренко О.С., Подільське намісництво [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій (red.), t. 8, Київ 2011, s. 306.

Пидгайко В.Г., Каменец-подольская и Городокская епархия [w:] Православная энциклопедия, Патриархa Московскго и всея Руси Кириллa (red.), t. 30, Москва 2012, s. 8–16.

Поліщук Ю.М., Національні меншини Правобережжя України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець XVIII – початок XX ст.), Київ 2012.

Пономарьов А.П., Етнічність та етнічна історія України. Kурс лекцій, Київ 1996.

Radwan M., Carat wobec Kościoła greckokatolickiego w zaborze rosyj­skim 1796–1839, Lublin 2004.

Radwan M., Kościół greckokatolicki w zaborze rosyjskim około 1803 roku, Lublin 2003.

Rosowski W., Akta wizytacyjne diecezji kamienieckiej i łucko-żytomierskiej (koniec XVIII – początek XX wieku) w zasobach archiwów na Ukrainie, „Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne” 2012, t. 97, s. 333–359.

Sikorska-Kulesza J., Deklasacja drobnej szlachty na Litwie i Białorusi w XIX wieku, Warszawa 1995.

Stomma L., Antropologia kultury wsi polskiej XIX w., Gdańsk 2000.

Штукенберг И.Θ., Статистическіе труды, cz. 39: Описаніе тамбовской и подольской губерній, Санкт-Петербургъ 1859.

Верменич Я.В., Волинська губернія [w:] Енциклопедія історії України, В.А. Смолій, Київ 2003, s. 606.

Wołczański J., Podsumowanie [w:] Odrodzenie Kościoła katolickiego w byłym ZSRR. Studia historyczno-demograficzne, E. Walewander (red.), Lublin 1993, s. 191–199.

Водарский Я.Е., Кабузан В.М., Территория и население России в XV–XVIII вв., [w:] Российская империя от истоков до начала XIX века. Очерки социально-политической и экономической истории, А. Аксенов, Я. Водарский, Н. Никитин, Н. Рогожин (red.), Mocква 2011, s. 328–360.

>> artykuł do pobrania <<